Моя надія (вірш)

 

Пройшло немало вже років,
Як я родився тут та проживаю,

Як я на світі білім цім
Молюся, каюсь та страждаю

Нелегка доля випала мені,'
Та ні про що я не жалію
В найважчі, найстрашніші дні
Я покладав на Господа надію.

І Він мені допомагав,
Завжди спішив на допомогу,
А я молився й твердо знав,
Що вихід є!

Господь знайде мені дорогу.
І ось у храмі цім святім
Я нині з Богом розмовляю,
І разом з паствою Йому

Я «Вірую» і «Отче наш» співаю.
Ми ніби там, на небесах,
Бо в єдності — молитви сила,
Відходить біль, тривога, страх,

Людина вільна і щаслива.
Від щастя віри й доброти
Здається зла вже не існує,
Господь дарує нам любов
І віру в майбуття дарує.

Дрига Олександр



Top