У Чернівцях на ринках з'явилися кавуни та дині. Їх безпекою зацікавилися покупці, так як основний збір урожаю цих ягід припадає на серпень.

В найближчі 2-3 години по території Чернівецької області та місту Чернівці очікується значний дощ.

Служба автомобільних доріг в Чернівецькій області повідомила, що у період із 17 по 23 липня 2020 року при сприятливих погодних умовах ліквідувати ямковість на автодорогах державного значення на площі майже 4000 кв. метрів.

Під час третьої хвилі моніторингу гіперлокальних медіа на гендерну чутливість (11-17 червня 2020 р.) проаналізовано, як і в попередні періоди, 10 видань Чернівецької області: 5 районних газет - «Вижницькі обрії», «Вільне життя», «Голос краю», «Слово правди», «Хотинські вісті» та 5 інтернет-видань -  «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал» та «Сторожинець.info».

1 липня 2020 року набуває чинності Закон від 22.11.2018 № 2617- VIII, яким запроваджується інститут кримінальних проступків. Зокрема, кримінальним проступком стане управління транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп'яніння.

Станом на 23 червня на Вижниччині пошкоджено десять дамб. Там працюють представники ДСНС і Басейнового управління водних ресурсів річок Прут та Сірет.

Керуючись статтею 9 Закону України «Про прокуратуру», пунктами 2,3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»,

3 березня 2020 року. На Буковині офіційно зафіксовано перший випадок інфікування COVID-19. За три місяці кількість людей, які заразилися коронавірусом у Чернівецькій області, перевищила три тисячі. Близько півтори сотні людей померли. Понад 900 буковинців одужали.

… Вірус нічого не знає про демократію і

свободу, рівність, братерство… (Олег Покальчук)*

Контент медіа у реаліях пандемії, звісно, зазнав змін, передусім тематичних. Різко збільшилася кількість публікацій про медицину/охорону здоров’я. Водночас тривожну тему частково збалансувала передвеликодня, а вітальний аспект потіснив суспільно важливі публікації.

Чи вплинув вірус, який «нічого не знає про рівність», на гендерну чутливість медіа? Як виглядає гендерна рівність на сторінках/у стрічках новин гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Чернівецької області?

Упродовж 11-17 квітня 2020 р. – у межах всеукраїнського моніторингу – проведено аналіз публікацій 10 видань Чернівецької області: 5 районних газет - «Вижницькі обрії» (м.Вижниця), «Вільне життя» (м.Кіцмань), «Голос краю» (м.Заставна), «Слово правди» (м.Новоселиця», «Хотинські вісті (м.Хотин) та 5 інтернет-видань -  «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал» та «Сторожинець.info».

Опрацьовано194 публікації: 80 у друкованих та 114 в інтернет-виданнях за критеріями:1) представленості жінок/чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують) та як героїнь/героїв; 2) застосування фемінітивів; 3) наявності стереотипів та сексизмів у журналістських матеріалах; 4) наявності тематичних публікацій.

Із COVID-19 пов’язано більше третини матеріалів – 36% (38% в інтернет-виданнях, 32% у друкованих).Вони висвітлюють рішення та дії влади щодо забезпечення медичних закладів та карантинних заходів, роботу лікарень, кількість захворювань та стан пацієнтів, участь благодійників у придбанні засобів захисту для медиків та населення. Половина т.зв. «коронавірусних» матеріалів безпосередньо стосуються медицини.

У друкованих виданнях жінки і чоловіки порівну коментували питання, пов’язані з коронавірусом. Онлайн-медіа подавали інформацію з експертною думкою чоловіків.

 

 

Загалом квітневий гендерний  моніторинг показав незначні зміни проти попереднього, лютневого, щодо загальної представленості жінок у журналістських матеріалах: 35 % (лютий – 38%) та згадування як героїнь: 37% (лютий – 36%).  Однак до експертної думки жінок ЗМІ звернулись на чверть рідше - 30, 5% (у лютому 40%). Хоча у газетах на коментарі жінок припадає 42% (лютий – 45%), картину«зіпсували» інтернет-видання, де думка жінок склала  п’яту частину (20% проти 35% у лютому).

Докладніше про гендерну чутливість чернівецьких гіперлокальних медіа.

Друковані ЗМІ

Представленість жінок у суспільно важливому контенті районних газет –38,5% . Експертна думка врахована на42%,героїнями публікацій стали у третині випадків, або 35%.

Жінки переважають у темах бізнесу, освіти–100%. Майже половина експерток і більшість героїнь – у матеріалах, віднесених в умовну рубрику «інше» (життєві історії про жіночі долі, рубрики «Цей день в історії» та «Прилітали лелеки» з іменами щасливих матусь, рецепти великодніх смаколиків від гарних господинь тощо).

Паритет жінок і чоловіків спостерігаємо у темах війни/армії та соціального захисту. Трохи не «дотягнули»до балансу у темі культурі/релігії –47% експерток і 46% героїнь.

Чоловіки лідирують у матеріалах газет про охорону здоров’я,діяльності органів влади, передусім місцевої, екології, волонтерства/благодійності та криміналу. Зауважимо, що високу питому вагу чоловіків у темі влади/політики дала публікація у 4-х газетах звернення депутатів обласної ради до громадян у зв’язку з карантинними заходами та небезпекою інфікування. 

Участь жінок у публікаціях газет як експерток та героїнь ілюструє діаграма.

 

Відносний гендерний баланс (жінки/чоловіки) простежується у матеріалах газети «Вільне життя, однак жінки тут є переважно експертками (80%), а чоловіки – героями (85%). На жаль, «зігнорували»фемінітиви (лютий - 40%). Найбільш гендерно збалансованим можна вважати у квітні «Слово правди»: порівну експерток та експертів і трохи менше героїнь.

 

Найактивніше застосовують фемінітиви, як бачимо, редакції видань «Голос краю», «Хотинські вісті», значна кількість – і в матеріалах газети «Слово правди». Лютнева лідерка – газета «Вижницькі обрії» – перемістилась на четверту позицію, водночас дала єдиний приклад підпису під газетою у жіночому роді – редакторка (директорка).

З огляду на ці дані,найбільш гендерночутливим друкованим виданням у квітні став «Голос краю», другі –  «Хотинські вісті», на третій позиції – «Слово правди».

 

Інтернет-видання надають суттєвішу перевагу чоловікам:як експертам, так і героям: 69 %. Жінки були експерткамиу 15%, а героїнями – у 43% випадків.

Експертки:100% – в освіті та соціальному захисті, 33% – у волонтерстві,18% - медицині/охороні здоров’я,13% – екології. Не звертались до думки жінок у  новинах на теми політики, економіки, культури/релігії та ін.

Героїні. Частота згадок про жінок розподіляється за темами так:100% – в освіті, 59% – екології, 45% – медицині, 40% – соціальній політиці, 33%–в економіці, 17% – криміналі. Зовсім нема у культурі/ релігії, владі, волонтерстві/благодійності. – 0% .

За рівнем дотримання гендернго балансу гіперлокальні інтернет-медіа можна розташувати у такій послідовності:«Сторожинець.info» (53%),  «Новоселиччина»(38,5%),  «Північно-Бесарабський портал» (33%),  «Глибока.info» (23%). На порталі «Заставна сьогодні» у моніторинговий тиждень згадок про жінок не зауважено.

Застосування фемінітивів інтернет-виданнями у квітні показує тенденцію до зростання,  особливо з огляду на те, що редагують сайти самі чоловіки: 31/13, або 70% (проти 29% у лютому). Першість за вживанням фемінітивів – у редакції видання «Глибока.info» – 100% (лютий - 29%). На другій позиції  «Сторожинець.info» –77%, на третій - «Новоселиччина» з 67% (по 0% у лютому). Тримає баланс «Північно-Бесарабський портал»- 50% (50%).

 

З огляду на усі показники моніторингу, інтернет-видання «Сторожинець.info» можна назвати майже ідеально гендерночутливим: 50/50 експерток та експертів, 56/44 героїнь та героїв, 77% фемінітивів. Загальний показник – 61%, ідеальний - 66,7%. Майже - бо цілком ідеально, якби порівну було експерток/експертів, героїв/героїнь +100% фемінітивів.

 

Фемінітивів у гіперлокальних буковинських медіа - 65%.

Моніторинг показав, що буковинські журналістки та журналісти все частіше послуговуються фемінітивами в назвах посад/зайнятості жінок.Лікарка, директорка, завідувачка, пацієнтка, редакторка, освітянка, очільниця стали звичними - як писанкарка, газдиня, господиня, майстриня, учениця… Водночас зустрічаємо щодо експерток/героїнь імаскулінітиви – фахівець, слухач, астропсихолог, начальник, директор, організатор, учасник.

 

 

Політику конкретних редакцій було схарактеризовано вище. Подана діаграма ілюструє загальну картину застосування фемінітивів: інтернет-видання – 70%(лютневий моніторинг фіксував ставлення до фемінітивів з точністю до навпаки (29%), друковані – 60% (не суттєво, але менше на 6% проти лютого).

Стереотипів та сексизміву гіперлокальних медіа Буковини не зафіксовано.

До тематичних можна віднести два матеріали: «Торгівля людьми: це може трапитися з кожним!»  - газета «Слово правди» (17.04)  та «Куди звертатися, якщо потерпаєте від домашнього насильства?» - «Північно-Бесарабський портал» (14.04.20).

Кілька спостережень щодо особливостей моніторингового тижня.

У зв’язку з пандемією коронавірусу:значно більше публікацій щодо охорони здоров’я. Відтак згадок про людей у темі утричі більше (67) порівняно з попереднім моніторингом лютого(24). Причому, фактично уся медична тематика (61) стосується Covid-19.

Контент друкованих видань позначений також передвеликоднім настроєм:  великодні привітання зайняли значну частину газетної площі, урізавши місце  суспільно важливих матеріалів; люди не тільки лікували, хворіли, допомагали, керували, а й розписували писанки та міркували про духовне

Через життя на карантині газети виходили у дещо скороченому форматі, зовсім не були представлені теми спорту та розваг/дозвілля.

Відповідно до результатів моніторингу гіперлокальні медіа Буковини опинилися на третій сходинці серед інших медіа Украни - з Індексом гендерної чутливості 45%.

Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Тетяна Смолдирєва експертка з моніторингу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

*Соціальний психолог, публіцист Олег Покальчук в інтерв’ю Укрінформу  («Для України будь-які сценарії після коронавірусу будуть позитивними», 22.04.20*)

 

Депутат Верховної Ради України Валерій Божик вирішив висловити свою щиру вдячність та підтримати тих, від кого залежить життя людей, хто находиться на передовій у боротьбі зі смертоносним вірусом COVID-19.

За його сприяння  виявилося можливим забезпечити медичних працівників Заставнівської центральної районної лікарні, закладів первинної медико-санітарної допомоги Заставнівського району засобами індивідуального захисту: костюмами, халатами, масками, рукавицями, багаторазовими захисними екранами, для забезпечення  додаткового  захисту  медиків, які працюють безпосередньо з пацієнтами та хворими в приймальному відділенні, процедурних кабінетах, палатах.

Попіклувався депутат і про медичних працівників Заставнівського пункту ОКУ «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Не залишилися поза увагою і лікарі інфекційного відділення Кіцманської ЦРЛ, куди, за ініціативи Валерія Божика, голова Заставнівської райдержадміністрації Дмитро Козарійчук доставив 100 захисних костюмів і 200 масок багаторазового використання, 25 екранів, рукавиці, питну бутильовану воду.

«Лікарі нині опинилися в критичній зоні ризику й потребують щонайбільшої допомоги. Їх не можна залишати незахищеними від небезпечного вірусу, - говорить голова Дмитро Козарійчук, - пандемія коронавірусу виявила ряд недоліків в медичній сфері, у тому числі і  забезпеченість медиків засобами індивідуального захисту, апаратами штучної вентиляції легенів. Тому ми заповнюємо цю прогалину.

Відрадно, що депутати Верховної Ради України від нашого району нам всіляко у цьому сприяють.

Вкотре Валерій Божик потурбувався про мешканців нашого краю та лікарів Заставнівської та Кіцманської ЦРЛ. І за це йому велика вдячність. Переконаний, що ми і надалі будемо працювати у цьому напрямку. 

Дуже шкода, що чисельні заклики дотримуватися суворих правил карантину не всі розуміють. Хтось насмішкується, хтось вважає, що лихо його омине, хтось взагалі зневажає будь-які обмеження. Яскравим прикладом є поведінка громадян, які масово  скуповуються у торгівельних точках, а також долучаються до недільних святкувань.

Простежуючи події минулої Вербної неділі, медики готуються до нової хвилі інфікованих після Великодніх свят. І оптимізму у передбаченнях немає».

Керівники району мають тверде переконання в тому, що ми не можемо собі  дозволити аби при контакті з пацієнтом лікарі були незахищені. Тому, кожен, хто може допомогти, не повинен залишатись осторонь.