Чорно-біле кіно

Вже давно проминули дитинства роки
Вже й онуки мої підростають

Вишита сорочка (вірш)

Вишивала матуся сорочку мені
Щоб вона зігрівала мене на війні

Чорнобиль гіркий полин

Чорнобиль - скільки вже минуло часу
Хоч для історії – це дійсно тільки мить

Будинок пристарілих

Уже багато дуже літ.
У глибині гірських порід,
Ми споглядали дивну постать,

Я хочу (Дрига О.)

О музо, та навіщо ти прийшла?
Чого добитися ти хочеш?

Прийшла весна

Біжить струмочок, тане сніг

Весна вітає вас усіх.

З під снігу вилізають квіти

Підсніжники, весняні діти.

Так ніжно в лісі виглядають

Усіх з весною нас вітають.

Їжак із нірки виглядає

Весну він теж там зустрічає

Земля проснеться і зрадіє

І поле квітами засіє

Як буйно зеленіють трави

В полях беруться вже до справи

Дерева устеляє цвітом

Щоб були в хаті фрукти літом

В повітрі бджілка вже літає

І радістю нас заряджає

Така чудова ця пора

 

Усіх вітає нас весна.

(Ш. О. Я)

Моя Україна

Небесна синь нас надихає,

Що воля, все в житті здолає.

Пшеничне поле колосками,

Скріпляє дружбу між братами.

 

Як ніжна квіточка барвінка,

В нас незалежна українка.

Це символ, роду й материнства

Яскрава пісня із дитинства.

 

Як ніжна пісня солов’їна,

Тут незалежна Україна

Де над Дністром ростуть смереки,

Й над хотою в’ють гніздо лелеки.

 

Її катують і вбивають

Та все одно вона зростає

Хоч і маленька, за те сильна

 

Навіки вона буде вільна.

(Ш. О. Я)

О наболелом

Я поднимаю руки в небо

О Боже дай кусочек хлеба

И бабушкам и малым детям

Чтоб не было беды на свете

 

От бедности избавь нас и разлуки

Мы обреченные на муки

Но почему в стране беда случилась

И жизнь в сердцах остановилась

 

Мы плачем молимся и бьемся

Стране врагов мы не сдаемся.

Нам обещают жизнь как в сказке

Но это власти лишь отмашки.

 

Есть люди, что не знают боли

Они как птицы что на воле.

От власти в небесах летают

И горя бедного не знают.

 

А те кто не земле гуляет

Богатства й радости не знает.

Он только плачет, не смеется,

От боли лишь о стены бьется.

 

Вот, президент, мы твой народ

И нас ты бросил без забот

Тебе б так жить, как мы живем

Тогда и коррупцию побьем

 

Пока ты, на верху сидишь

Ты нас никак не защитишь

Хоть что-то сделай для людей

Измену ты в стране убей

 

(Ш. О. Я)

Кохання

Як хоч оце ти називай

Оці слова, думки, бажання

Твоє ім’я запам’ятай

Шепочу ніби заклинання

*** 

Приходиш часто у вісні

Обнімеш ніжними руками

Співати хочеться мені

Злетіти птахом над полями

*** 

Кричати хочеться люблю

Щоб чули ріки, гори, море

Щоб про любов твою й мою

Співало небо неозоре

 ***

Та все це тільки у вісні

Та ми зустрінемось я знаю

Без тебе не співаються пісні

 Повір люблю тебе й чекаю.

(Шендеровський Ярослав)

Зраджені але не скорені

Колись в дитинстві грались ми в війну,

З захопленням дивилися кіно,

Як наші воїни у Другу світову,

Перемагали те нацистське зло.

Top