Про честь та гідність одного «політика» містечка Заставна

Блоги

17 серпня 2017 р. Заставнівський міський голова В. Радиш, в порядку публічної дискусії, опублікував на шпальтах газети «Голос краю» статтю під назвою «Де правда?».

Предметом обговорення були наслідки господарської діяльності колишнього міського голови Я. Цуркана для громади м.Заставна. Зокрема, реконструкція трибуни міського стадіону, що відбувалась в 2012 році та кримінальні провадження, які стали наслідком тієї реконструкції.

За укладеним договором на виконання робіт з реконструкції трибуни, міською радою була сплачена вся договірна сума в розмірі 170 тис. грн., а роботи, згідно проведеної в кримінальному провадженні експертизи були виконані тільки на 65 тис. грн. Різниця в 105 тис. грн. до цього часу громаді м.Заставна так і не була повернута.

Стаття Радиша В.Й. не залишилась непоміченою Цурканом Я.В. і20 грудня 2017 року він подав до Заставнівського районного суду позов до В. Радиша та редакції газети «Голос краю» про захист його честі, гідності та ділової репутації, визнання статті недостовірною та спростування. В цій судовій справі я захищав інтереси Радиша В.Й., а також, сподіваюся, інтереси мешканців Заставни.

З горем пополам судовий розгляд закінчився 19.02.2019р. ухваленням суддею  рішення про задоволення позову Я. Цуркана. Звичайно,ми оскаржили це рішення до апеляційного суду і розгляд апеляційної скарги було призначено на 15 травня.

Цуркану залишалась сама малість – дочекатися рішення апеляційного суду, оскільки рішення судді не набрало законної сили. Однак Я.Цуркан чекати не хотів і почав «надувати щоки»та  «бігти попереду воза»:8  травня на інтернет порталі Заставнівщини «Заставна сьогодні» та деяких інших інформаційних інтернет ресурсах області з’явилися публікації під назвою «Ярослав Цуркан виграв суд по захисту честі і гідності у мера Заставни Василя Радиша»,  з коментарем самого Я.Цуркана.

Я. Цуркан в цих дописах названий не інакше як«політичний та громадський діяч», який прощає Василю Йосиповичу та ще комусь емоційні слова в його бік та в бік його родини. Як з’ясувалось в подальшому його прощення нікому непотрібне.

Тож 15 травня 2019р. відбулось засідання Чернівецького апеляційного суду щодо перегляду рішення судді і з’ясувалось, що враження Я. Цуркана про те, що Заставнівський суд об’єктивно дослідив усі обставини, м’яко кажучи необґрунтовані, а щоки він надував даремно. Рішення судді  було скасовано, у задоволенні позову Я.Цуркана відмовлено. Основний висновок суду: якщо ти йдеш у владу, хочеш приймати рішення та діяти в інтересах громади,тобто бути публічною особою, то будь готовий до прискіпливої уваги до себе, до своїх рішень, дій чи бездіяльності та до критичних зауважень на твою адресу.

Такий принцип регламентований Конституцією та законами України, закріплений практикою Європейського суду з прав людини та судовою практикою України. Мені важко уявити, що позов Я. Цуркана міг бути задоволений внаслідок помилки суду без певного зовнішнього впливу.На жаль, сьогодні непоодинокими є випадки, коли хапуги і казнокради отримують режим максимального сприяння в судах: їх честь, гідність та ділова репутація має пріоритет, в кримінальних провадженнях їм обираються найм’якші запобіжні заходи та призначаються найм’якші покарання, часто їх відмова від надання показів у кримінальних провадженнях розцінюється як доказ їх невинуватості.

Звертаючись до суду зі своїм позовом,Я. Цуркан очевидно вважав, що, якщо прокурори з певних, добре відомих причин, не мають бажання притягувати його до відповідальності за розтрату коштів міського бюджету, значить ніхто не має права на свою думку щодо цього та немає права таку думку вільно висловлювати. Я добре знайомий з матеріалами усіх кримінальних проваджень, що були розпочаті за фактами розтрати коштів міського бюджету під час реконструкції трибуни міського стадіону,а тому можу впевнено стверджувати, що розтрата мала місце і відповідальність за це мала б нести та посадова особа, яка підписувала договір підряду, акт прийняття фактично невиконаних робіт та платіжні документи по оплаті цих фактично невиконаних робіт.

Той факт, що в 2014 році рідний брат Я. Цуркана – Ю. Лазаренко, не маючи жодного відношення до будівництва, визнав себе винним у підробці акту прийняття виконаних будівельних робіт з реконструкції трибуни стадіону,а міліція, прокуратура та суд сприйняли це за «чисту монету»,свідчить не тільки про формальний підхід посадових осіб цих органів до роботи, не тільки про нехтування принципом невідворотності покарання, а і наводить на підозри, щодо хабарництва у правоохоронних органах.

Особисто я сумніваюся, що державний службовець, який «вішає» кримінальну справу на рідного брата може мати хоч якісь залишки честі або гідності.

Привертає до себе увагу позиція Я. Цуркана викладена в запереченні на апеляційну скаргу. Цитую дослівно:

«До реконструкції трибуни стадіону по вул. Кіцманська, 22 у м. Заставна позивач (Я.Цуркан) має опосередковане відношення. Будучи міським головою, він в силу своїх посадових обов’язків підписував всі офіційні документи, в тому числі договори, стороною яких є Заставнівська міська рада.»

Тож, шановна громада м. Заставна двічі поспіль обирала собі «підписувача» документів, який до всього, що він робив на посаді міського голови має опосередковане відношення і, відповідно, ні за що не мав, або точніше, не хотів відповідати.

Проблема в тому, що, якщо якийсь чиновник, перебуваючи на державній посаді вкрав достатньо державних грошей та може ними поділитись, так звані правоохоронні органи можуть, за чималеньку оплату, допомогти такому чиновнику в його бажанні уникнути відповідальності. Провідна роль в цьому належить прокуратурі. Цю роль прокурору гарантує чинний кримінальний процесуальний кодекс, який долю будь-якого кримінального провадження повністю залишає на розсуд прокурора. Якщо прокурор вважає, що в тому чи іншому діянні відсутній склад злочину, то змусити його вважати інакше не може ніхто, навіть суд.Судова практика це пояснює принципом змагальності сторін. Або навпаки, там де склад злочину ледь помітний, прокурор може ініціювати бурхливу діяльність, дати вказівки слідчому, наприклад, провести обшук для пошуку якогось документа,під час якого несподівано можуть знайтися, наприклад, набої до автомата. Чим неґрунт для корупції?

З огляду на ситуацію з реконструкцією трибуни міського стадіону слід ставити питання чиї права та інтереси захищають так звані правоохоронні органи і в першу чергу прокуратура. Вважаю, що доки прокурора для громади призначає дядько без юридичної освіти в Києві – такого прокурора буде цікавити лише звітність перед цим дядьком, а інтереси громади йому будуть «до лампочки». Якщо громада хоче мати можливість вимагати від цих органів результатів їх діяльності – ця громада повинна мати можливість обирати прокурора та керівника місцевого органу поліції, як то є в деяких державах, які прийнято називати цивілізованими.В питанні досягнення мети справжньої децентралізації це було б «вишенькою на торті».

Особисто Цуркану хотів би дати пораду: коли наступного разу вирішить захищати свої честь, гідність та ділову репутацію – звертатись за кваліфікованою правовою допомогою, бо «надуті щоки» та «задертий до неба ніс» як аргумент більше не діють.

 Адвокат О. Котляр