Працівники Заставнівської галузі культури отримали повідомлення про звільнення або Як на плацу в центрі міста рабів купували

 

«На плацу в центрі міста рабів купували…»

Цей вислів добре пам’ятаю ще з  уроків історії.

Учитель нам розповідав, що  раб – це той, кого женуть батогом на роботу, погано годують і в будь-який момент можуть убити.    

А ще рабів продавали та купували. Вибирали їх на ринках або на центральному плацу великого міста.

Пригадайте сцену із кінострічки за однойменним романом Павла Загребельного «Роксолана», де вибирали рабів для султана Сулеймана. Заглядали в зуби, обмацували тіло… У світлі подій останніх двох років, які точаться у Заставні, стає зрозуміло, що  на жаль, рабство є і в сучасному світі.

Бо ж коли керівник бере на себе право власності над іншими, то хіба не відчуває себе рабовласником.

Він може ображати людину, кричати  та принижувати, вирішувати кому дати можливість далі працювати за фахом.

Саме так нині мають відчувати себе висококваліфіковані фахівці галузі культури після кожної розмови із міським головою та деякими працівниками міської ради.

Бо ж як інакше, коли тобі в-вічі голова міста говорить : «Ми будемо рішати кого брати, хто нам потрібний»? 

Задаю відкриті запитання пану Радишу:

Василю Йосиповичу, а за якими критеріями ви будете оцінювати вчителя музики, перед тим як брати  на роботу?

Хто буде вирішувати скільки і яких інструментів має бути в музичній школі?

 А концерти учні та вчителі даватимуть тільки на сцені?

 А ті, хто не дозволяє себе принижувати вашим несамовитим криком, у списку достойних працювати є?

Список запитань можна продовжувати та чи варто? 

Бо ж  відповіді  будуть досить прогнозованими.

Потім будуть коментарі від ботів і наближених осіб, потім – відео звернення голови міста, затим – включаться в роботу «авторитетні» (вони так думають) особи та почнуть соромити автора та захищати «ґазду» Заставнівського ОТГ і розказувати який він пречудесний парк зробив, ну  і т.д і т.п.

Це все ми вже чули і знаємо. Давайте вже щось новеньке. Для початку пане Радишу, змініть риторику і пригадайте, що є етика поведінки та норми спілкування у цивілізованому світі.

Ми ж прагнемо стати частиною Європи! А в Європі рабовласників немає і законодавства там дотримуються чітко, людську гідність чиновник не принижує.

А ви, насамперед, чиновник.

 Бо зарплатню отримуєте чималу з бюджету. З наших податків.

 І досить вже себе ставити вище всіх. Ви не там.

 І не шукайте собі ворогів, щоб поставити свічку у монастирі за їхнє здоров’я (інсайдерська інформація).

Бо ж краще й простіше по-людськи до людей -- з добром, а не з рибою перед виборами.

Правда ж? Бо поки ви, шановний, ніби гадаючи на ромашці шептали «беру – не беру» працівники галузі культури отримали повідомлення про вивільнення.

Чи залишаться всі на роботі? – питання відкрите.

Однак всім зрозуміло, що це початок кінця. Зникнуть творчі колективи, які прославляли Україну на увесь світ.

Початок цей зробили свої ж.

То чи потрібні нам вороги: москалі чи бусурмани?

Та поки є час перегорнути сторінку, і зробити щось для прийдешніх поколінь, нематеріальне -- потрібно зробити.

Щоб працівники з талантом від Бога вийшли усміхнені, а не заплакані – з міської ради.

І людьми себе відчули, і фахівцями потрібними, елітою. А не рабами на плацу посеред міста.

Може комусь цього не зрозуміти. Бо ж той, хто народився рабом, ним і залишиться.

Не забувайте -- задовольняючись малим можна втратити велике

… Інтелігентність не кожному дається.

Автор: Маруся Чурайко



Ви не можете коментувати. Зареєструйтесь

Top