Відійшов у вічність Володимир Дмитрович Тертичний - педагог, учитель світової літератури Бабинського НВК, письменник-новеліст

 

Літературно-мистецька спільнота Заставнівщини з глибоким сумом сповіщає сумну звістку – на 82-му році життя відійшов у вічність Володимир Дмитрович Тертичний - педагог, учитель світової літератури Бабинського НВК, письменник-новеліст.


Народився 24 березня 1938 року на Кіровоградщині. Після закінчення Хмелівської середньої школи (1955 р.) продовжив навчання у Кіровоградському технікумі механізації сільського господарства.

Працював у селі Пилипах на Коломийщині, будував Криворізький гірничозбагачувальний комбінат.

Любов до українського слова змушує молодого хлопця вступити на філологічний факультет Чернівецького держуніверситету (1961 - 1969 рр.), після якого працює вчителем у Ржавинцях, а потім - у Бабині. Людина енциклопедичних знань.

Учитель, який віддавав серце дітям, учив долати труднощі за допомогою героїв улюблених творів. За 25 років роботи у Бабинському НВК виховав двох своїх послідовниць.

У літературі почав виступати в 70-х роках як гуморист. Його гуморески друкувалися у місцевій та республіканській пресі - «Молодому буковинці», «Радянській освіті».

Пізніше захопився новелістикою. Володимир Тертичний надрукував у різних виданнях понад 50 оповідань. Новели друкувалися у районній газеті, обласних - «Селянські інтереси», «Буковина», «Доба», «Час» «Крайова освіта». Систематично виступав на сторінках журналів і газет «Однокласник», «Дзвін», «Дзвіночок», «Жінка», «Зона», «Сова», «Зірка», «Літературна Україна».

В останні роки став лауреатом літературного конкурсу імені Ю.Шкрумеляка
в м. Рогатин Івано-Франківської області за повість «Кучерява м’ята» («Дзвіночок», 2000 рік). Цього ж року, лауреат літературного конкурсу «У свічаді слова» (США) за оповідання «Гей, воли»! (Журнал «Сова») та конкурсу «Крайової освіти» - за оповідання «Нам пора». У 2003 році - лауреат літературного конкурсу «Що записано в книгу життя» за новелу «Спекотно».

Багаторічна письменницька творчість дала можливість В.Тертичному видати ряд творів окремими книгами. Із друку виходять його збірки новел «Двоє і вода» (1999), «І прийде розвидень» (2003), «Самотній лелека над селом» (2006), («Затужили горлиці» (2008). Повість «Вербовані» (2008) надрукована в Кіровограді (нині Кропивницький), на батьківщині письменника, в журналі «Вежа».

Він мріяв, він ще бажав багато написати, але…

Митці Буковини втратили вірного побратима, мудру людину, талановитого письменника, але його ім’я, на віки залишиться в нашій пам’яті, а його твори в скрижалях української літератури. Висловлюємо щирі співчуття дружині Арусі

Теофілівні, родині, колегам, друзям і близьким, які втратили дорогу людину.

Сумуємо разом з вами з приводу непоправної втрати.

Нехай земля йому буде пухом

Ви не можете коментувати. Зареєструйтесь

Top