Відео: 77 річниця ТРАГЕДІЇ НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ МОСТУ КОСТРИЖІВКА-ЗАЛІЩИКИ
БЕРЕГ ЛІВИЙ, БЕРЕГ ПРАВИЙ — МОВЧАЗНІ СВІДКИ КУПАЛЬСЬКОГО ЖАХУ НА ДНІСТРІ
Історія України багата, на превеликий жаль, на трагічні події.
Одна з таких — масове знищення політв’язнів на Західній Україні на початку Другої світової війни. Влітку-восени 1941 року перед відступом радянських військ, «енкаведисти» нелюдським методом замітали за собою брудні сліди, знищуючи політв’язнів. Серед яких — політичні активісти, релігійні діячі, представники інтелігенції, звичайні українці, котрі співали народні пісні та носили вишиванки — цвіт нації. Не оминула ця трагедія і наш край. 5 липня 1941 року на мосту через річку Дністер, який з’єднував два береги селища Кострижівка і міста Заліщики радянські сатрапи доправили товарні вагони з політв’язнями на середину мосту, облили авіапальним і підірвали міст. Загинули сотні українців…
З того часу минуло 77 років, але вдячні нащадки свято бережуть пам’ять про загиблих жорстокою смертю патріотів України. Заставнівська «Просвіта» разом із Кострижівською селищною радою вже втретє організовують тут вшанування борців за волю України. Біля пам’ятного металевого хреста з терновим вінком, встановленого ще 1993 року з ініціативи громадського активіста, просвітянина Михайла Площанського зібралося велелюддя кострижівчан та жителів інших населених пунктів Заставнівського району. Поминальну панахиду за загиблими відправив о.Сергій Свято-Миколаївської церкви УПЦ КП смт.Кострижівка разом із церковним хором.
Про незнищенну пам’ять, обов’язок перед загиблими молитися за їхні праведні душі, про їх одвічний подвиг — бути українцем та головне наше завдання — передавати істинну історичну правду наступним поколінням мовили на зібранні заступник Кострижівського селищного голови ОТГ Олексій Шкільнюк, заступник голови Заставнівсько рда Василь Молдован, помічник народного депутата Леонід Гольцов, керівник апарату рда, історик-дослідник Іван Семенюк, фахівець районної ради Олена Гольцова. Власного вірша «День пам’яті» читав поет Олександр Дрига.
Уривки спогадів очевидців тих подій, зібраних істориком-дослідником-краєзнавцем Миколою Черешнюком і занесених у його книгу «Кострижівка — перлина Дністровського каньйону», зачитували директор ЦБС Леся Стасюк, поет Олександр Дрига, фахівці ЦБС Альона Ткач і Оксана Мартинюк.
Різноманіттям репертуару повстанських пісень вкотре дивував народний аматорський, фольклорний колектив Василиха (керівник Людмила Соломон, музкерівник Микола Токарчук). Справжнім відкриттям для всіх була 83-річна кострижівчанка Галина Арсенчук, яка подарувала всім давню, ще неспівану в наші часи пісню про трагедію заслання українців до Сибіру.
На зібранні йшлося і про необхідність створення в Україні Єдиної Помісної Церкви та організацію хресної ходи 18 серпня до Васловівського Свято-Преображенського монастиря, про те, що 24 серпня у День Незалежності буде споруджено Меморіал на честь загиблих патріотів України 5 липня 1941 року.
Традиційний епілог дійства — віночки із живих квітів, сплетені учнями Кострижівської ЗОШ, хлопці-євромайданівці та бійці війни на Сході України винесли на міст і кинули у води Дністра — на знак шани, поваги й пам’яті про славних українців.
Насамкінець — головна пісня держави — Гімн України, як заклик до єдності та незабутності трагічних сторінок нашої історії.
Автор: Світлана Масловська
Поділися з друзями
Автор відео: Олександр Панзига
