Заставнівщина: легендарний Василів -град
Бурхливим потоком спливають роки та століття. Для глобальної історії - це дрібнички, але кожен період минулого, як і сучасного, сповнений величезною кількістю подій, заворушень та перебігом мільйонів людських життів.
Колись величні, могутні держави та імперії залишили по собі дорогоцінну спадщину з пам"яток старовини, легенд, спогадів та артефактів . Саме тому воліємо дізнатися і про буковинські місця- реліквії.
Не всім відомо, що одним з найстаріших сіл Буковини та України є маленький та гарний Василів на Заставнівщині. Першим поселенцям (кажуть, що село заснував чоловік на ім'я ВАС) вірогідно припала до душі місцевість між Дністром та лісом.
с ( з Півночі - на Дунай, з наддністрянським) часів Київської Русі та перетворився на великий град, який розкинувся на Високій Горі, де були урочища Холм та городище, поза межами урочища Монастир і аж до урочища Ліс. Саме як град з пристанню , тобто тодішнє портове місто, він згадується вже з 1187 року.
Тут зупинялися торгові каравани, тут з кораблів перевантажували товари та відправляли далі.
То й не дивно, що древній Василів почав активно розбудовуватись та розвиватись. Тільки уявімо такий собі середньовічний Порто Франко на території Чернівецької області.
Сюди приходили сотні людей, щоби оселитись та працювати, адже деякі вчені припускають, що у Василів граді мешкало від 10 до 15 тисяч людей - неймовірна статистика з огляду на поселення минулого. Васильчани були знаними майстрами-ремісниками та купцями. У Василів граді була фортеця-дитинець і навіть власний майдан, а храмів та церков було більше, ніж в самому Києві.
Монголо- татарське нашестя знищило, на жаль, старовинні торгові шляхи, відтак, хоч місто і не було зруйноване, проте з середини XIII століття почало занепадати. Нині тільки руїни нагадують нащадкам про колишню велич цього населеного пункту.
Тим не менш, ніхто не в змозі забути історію злету середньовічного Василів граду. Як виявилось, люди мешкали на цій території з давніх-давен, про що свідчать численні артефакти, знайдені сельчанами.
Без жодного сумніву можна зазначити, що Василів дійсно вартий статусу пам'ятки національного значення та туристичних потоків. Це принесло би значну користь і Буковині в цілому, і Василівській сільській громаді, зокрема.
Осягнути історію рідного краю - це збагатити себе та своїх нащадків відчуттям гордості та поваги до тих місць, де народжуємось, будуємо своє майбутнє та сподіваємо на краще.
