Відео - 16 жовтня в Онутському НВК відбулося нагородження 82-річного патріота Криська В.В.
Дід Василь звично порався в саду, бо тепло бабиного літа ще дозволяло провести підготовку дерев до зимівлі, як раптом з вулиці почув голос сільського старости, який суворим голосом наказав, через півгодини бути в школі. Чого б це така поспішність, подумав, але похапцем пішов до хати. Дочка Тетяна, яка чула слова старости, вибігла на вулицю і навпростець попрямувала до школи, промовляючи: - Чи не сталося якесь лихо, бо Соломійка ще не прийшла з школи, хоча повинна вже бути вдома.
Старий, по армійському, швидко переодягнувся, взяв святкову вишиванку, бо як-небудь в люди не ходив, і також поспішив до школи. В голові роїлися різні думки, та здогадався про причину виклику, лише коли побачив усміхнену дочку з внучкою, які разом з іншими дітьми, з букетами осінніх квітів, заходили до школи.
Це ж сьогодні мій день народження – промайнуло в голові, і не кругла дата, лишень якихось 82 роки. Іменини святкував лише кілька разів за все життя, бо колись цим не балувались, хіба що 80 років скромно відмітили у вузькому сімейному крузі....
За поданням Заставнівської волонтерської сотні, 16 жовтня в Онутському НВК відбулося нагородження 82-річного Криська В.В., в день його народження, знаком народної шани, медаллю «За гідність і патріотизм».
Урочисте дійство відкрила директор школи Єлиндюк Валентина Іванівна, яка розповіла про життєвий шлях іменинника, звернула увагу на те, що Василь Володимирович шанована в селі людина, український патріот, простий і скромний селянин був справжнім символом київського майдану, бо як і його діди-прадіди, які боролися та відстоювали українську мову, звичаї і традиції, так і він живе, виховує своїх дітей, внуків та правнуків.
А нащадків у нього немало,- четверо дітей, одинадцять внуків і троє правнуків.
Представник Заставнівської волонтерської сотні Кушнір Ю.А,. вручаючи медаль ветерану, підкреслив, що цей знак народної шани не дає якихось пільг, але цінний не менше від державних нагород, бо він є ознакою народного визнання заслуг людини.
Іменинник був приємно здивований не лише нагородою, але і книгою «Заповіт гетьмана», в якій описані далекі сторінки історії села Онут, де прообразом одного із героїв діда Манолія, за словами автора, був Крисько В.В.
Староста села Ковалюк Микола Васильович вітаючи іменинника з днем народження і почесною нагородою народної шани доповнив характеристику нагородженого фактами його патріотичної цілеспрямованості, справжнього козацького нащадка, вірного українським традиціям, активного учасника обох київських Майданів, та побажав йому міцного здоров’я.
Схвильований іменинник дякуючи за вітання сказав, що він не мріяв, не чекав і не надіявся, на такий приємний сюрприз, що хтось згадає і так високо оцінить його скромний внесок в Революцію Гідності. - Таких як я, були сотні тисяч, і кожен робив те, що міг і вмів.
Багато моїх побратимів по Майдану пішли на східний фронт, захищати Україну від загарбників, а мені сказали, щоби я залишався в тилу і якщо вони поляжуть на полі бою, а агресор зайде на нашу землю, то тоді настане черга таких як я. Земля повинна горіти під ногами окупанта. І я пообіцяв, що так і буде.
Поділися з друзями
