Всі ми нині перебуваємо у, вкрай, складному періоді боротьби з поширенням коронавірусу… І на передовій цієї боротьби наші медичні працівники.
Вони перебувають в епіцентрі хвороби, і кожного дня, щохвилини ризикують власним життям, рятуючи пацієнтів.
Ми захоплюємося їхньою жертовністю та самовідданістю. Це люди, на яких не розповсюджується карантин! Саме вони приїжджають, тестують, лікують. У них є родини!
Своїх батьків та дітей вони щодня наражають на небезпеку інфікуватися. Тому, більшість з медичних працівників спілкуються з рідними дистанційно.
Медичні працівники не просто виконують свою роботу, а роблять геройський вчинок. Бо ж від кваліфікованої та вчасної допомоги одного лікаря можуть залежати життя сотень, а то й тисяч українців.
А ще – вони часто надають психологічну допомогу людям, які зараз перебувають в стані депресії або паніки.
Голова райдержадміністрації Дмитро Козарійчук, своїм першочерговим завданням вважає захист кожного медика, забезпечення їх усіма необхідними засобами.
А також – безпосередню підтримку тих медичних працівників, які працюють з інфікованими та хворимиCOVID-19. Фінансове забезпечення тут відіграє свою чималу роль.
Доплата до зарплати медпрацівникам цієї категорії, преміювання та страхування – це лише та дещиця, яку центральна влада пропонує для стимулювання їхньої роботи. Кожен регіон сам вирішує як підтримати своїх цілителів.
За пропозицією голови Заставнівської РДА, рішенням сесії районної ради, яка днями відбулася, надано одноразову грошову допомогу медпрацівникам, які залучені на роботах з ліквідації коронавірусу в Заставнівському районі.
Тобто шістдесят шість наших медичних працівників Заставнівської райлікарні, в тому числі працівники екстреної допомоги, які безпосередньо працюють з хворими ковідом, здійснюють забір мазків, довезення та догляд за такими пацієнтами.
Гроші на їх картки надійдуть вже наступного тижня.
До речі, відповідно до розрахунку, кожен медпрацівник КНП Заставнівського районного центру ПМСД, який був у контакті (відповідно до своїх професійних функцій) із зараженими ковідом пацієнтами вже отримали доплату, яку самі ж лікарі називають – «за ризик».
Тобто у тих селах, де виявлені такі хворі, сімейні лікарі отримали додатково по 2 тисячі гривень, а інші працівники середньої ланки та водії – по одній тисячі.
Звичайно, як на мене, це не та сума, яка гідна ризику та допомоги, яку надають медики сімейної медицини. Але ж її завжди можуть збільшити органи місцевого самоврядування, рішенням своїх депутатів.
Позитивне ставлення очільника Заставнівського району до медичних працівників, як і оцінювання їх роботи, чітко простежується у його висловлюваннях у публікаціях та зверненнях до лікарів та краян. Мені ж хотілося почути думку Дмитра Козарійчука не тільки як керівника виконавчої гілки влади, а насамперед людини, сина, батька, чоловіка.
«Все пізнається в порівнянні. Коли зіштовхуєшся віч-на-віч з проблемами, вже навіть, не обласного масштабу, то по-іншому мислиш та розставляєш пріоритети, — говорить Дмитро Васильович, — нині, як ніколи, ми розуміємо, що наше життя може залежати від простих речей, про які раніше і не замислювалися. А ще – від здоров’я та підготовленості (моральної, у тому ж числі)лікаря до навантажень, що на межі з можливим. І це по всій вертикалі: від сімейного – до реаніматолога.
Здавалося б, що таке маска чи захисний костюм?
А саме забезпечення засобами індивідуального захисту впливає на відчуття безпеки медиків. Фінансова підтримка – це теж прояв нашої уваги, вдячності та поваги до роботи людей в білих халатах. Окрім того, я вважаю, що дуже важливою є увага до емоційного та психологічного стану медиків, які через певний час починають втомлюватися. А ще вони втомлюються від бездумних вчинків людей.
Тих, хто вважає себе невразливим до смертельного вірусу, а потім стають пацієнтами інфекційного відділення і благають про допомогу. То чи не краще зараз поберегтися та, якщо можливо, залишитися вдома?
Ми живемо на території сільськогосподарського району, тож знаю, що кожен знайде справи в оселі, на городі, на подвір’ї. І цим самим дасть можливість лікарям перевести подих і розтягнути навантаження на медичні заклади. Сьогодні це надзвичайно важливо».
Готуючи матеріал, думала про прості життєві істини. Про професійний вибір та відповідальність за життя інших. Думала про виснажливість та відданість справі лікарів.
Зовсім юних і сивочолих. І про те, що якби кожен на своєму місці робив свою роботу на «відмінно», то і пандемії, спричиненої COVID-19 у нас не було б. А ще — про те, що має бути соціальна відповідальність. Бо жити за принципом «моя хата скраю» вже не вийде.
Вірус змушує думати, аналізувати й … працювати. Критикувати – це найлегша справа.
Допомогти – куди важче. Сподіваємося, що влада району і надалі швидко допомагатиме та реагуватиме на потреби наших медичних працівників, буде підтримувати їх, та турбуватися. Бо ж медики у нас — найкращі!
Спеціально для – Українські новиниunia.net.ua: Антоніна Береза