Чи варто знищувати Дністер заради електроенергії
Питання можливого будівництва каскаду ГЕС все більше хвилює місцеві громади по обидва береги Дністра. Енергетики продовжують представляти цей проект ледь не єдиним способом порятунку Україну від енергетичного колапсу і єдиним шляхом соціально-економічного розвитку краю.
Що ж показує елементарний аналіз презентації проекту гідроенергетиків?
У результаті будівництва шести гідроелектростанцій на Дністрі, як вказано у презентації ПАТ “Укргідроенерго”, буде вироблено додатково 830 млн. кВт.*год електроенергії в рік. У той час тільки Бурштинська ТЕЦ продає за кордон близько 5000 млн. кВт.*год в рік. Виникає питання: як ці 6 ГЕС створять Енергетичну незалежність України? Лобісти будівництва ГЕС стверджують що це вимоги Євросоюзу. Але ж Європа пропонує мінімізувати спалювання вуглеводів для вироблення електроенергії, а не знищувати річки.
Будівництво 6 ГЕС на Дністрі потужністю 390 мВт. дозволить компенсувати піки ранкового і вечірнього навантаження енергосистеми за рахунок добового коливання спуску води з водоймища. Це означає, що впродовж доби у години ранкового і вечірнього максимуму енергонавантаження стік води буде максимальний, а в інший період доби буде проводитись набір води у водоймищах.
Рівень у водоймищах протягом доби буде змінюватись на 0,8…1,8 м. Стік води через ГЕС протягом доби буде коливатись в межах 30…800 м3/с. Рівень у Дністрі нижче ГЕС протягом доби буде коливатись в межах 1…4,5 м. Таке коливання рівня аж ніяк не сприятиме умовам існування рідкісних риб та розвитку туризму.
Дністер -- дуже норовиста річка, паводки з висотою рівня води 8…10 м тривають декілька діб зі стоком 3000…5000 м3/с. При такому паводку з Карпат сходить 1000…1600 млн. м3 води. Протипаводкові об’єми кожного водоймища плануються - 20…30 млн. м3 води. У презентації проекту планується водозливна гребля зі стоком 6000 м3/с., але як геометрично можна через греблю висотою 9 м скинути 6000 м3/с коли природне русло без бетонів, шлюзів і турбін з цією висотою паводку пропускає 6000 м3/с?
Не змогла стримати Дністровська ГЕС подібний паводок 2008 року, був підтоплений Могилів-Подільськ. Не витримала поводку 2008 року і розрушилась гребля Снятинської ГЕС на р. Прут. Що у подібному випадку буде з селами розташованими на берегах Дністра нижче гребель.? На Заставнівщині це : Кострижівка, Василів, Дорошівці, Брідок, Митків, Мосорівка, Самушин та Онут. І найгололовніше, а хто відповість за наслідки після паводку – власник ГЕС???
Сьогодні власник ПАТ “Укргідроенерго” – держава, а завтра власником буде той, хто ніколи не був на Дністрі і його крім грошей не цікавитиме ні Дністер, ні люди, що тут проживають.
Гідроенергетики стверджують, що електроенергія вироблена на ГЕС екологічно чиста. Авжеж диму немає, але буде повністю і безповоротно знищено сформований за мільйони років унікальний природний комплекс швидкоплинної річки зі своїм балансом біологічного розмаїття. З кожним виробленим кіловатом багатіє власник, з кожним вимерлим видом тваринного та рослинного світу бідніє кожна людина.
Кар’єрами та під’їздами будуть понівечені Дністрянські схили. Дністер перетвориться у каскад відстійників, адже та кількість стічних вод, що сьогодні попадає у Дністер не зможе очиститись без швидкої, збагаченої киснем річки.
При щорічних паводках по Дністру сходить велика кількість мулу, деревини і пластику. Шість малих водоймищ об’ємом по 30 млн. м3 дозволять затримати замулення водоймища Дністровської ГЕС ще на декілька десятків років. Мулові осади розтягнуться по всій довжині Дністровського каньйону, перетворивши його на болото, що ми бачимо на верхній частині Касперівського водоймища, де р. Серет набагато менше приносить мулу і сміття.
Для риб обіцяють створити шлюзи і залишити резервати від Хрещатика до Бабина та від Мосорівки до Брідка. Проте ні шлюзи ні резервати не врятують види риб, які природно живуть винятково на течії у збагаченій киснем воді. Зникнуть занесені у Червону книгу України стерлядь, марена, вирезуб, чіп та інші. У резерватах з холодною водою після турбін ці види не зможуть нереститися. До зведення Дністровської ГЕС на Дністрі водились осетрові. Білуга доходила до Могилева-Подільського, осетер – до Хотина, севрюга – до Заліщик. У відстійниках буде мешкати тільки карась, короп і товстолоб.
У розвинутих країнах витрачають кошти щоб повернути рікам загнаним у водоймища ще у двадцятому сторіччі природний вигляд, а ми повторюємо помилки давніх часів інших країн.
А що ж отримає район від спорудження ГЕС – розвиток економіки краю? Всі податки осядуть там де буде зареєстрована фірма. Добитися відрахування з податку на прибуток та ПДВ без зміни закону на оподаткування також не вийде і електроенергія для людей дешевшою не стане. Для покращення фінансового стану місцевих бюджетів краще вкладати гроші в економне використання енергоресурсів. (Енергозатрати у долі собівартості продукції в 2 рази вищі чим у Європі). А от мала вітрова та сонячна енергетика, собівартість якої стрімко знижується з року в рік, може дійсно зменшити дотаційну залежність на місцях.
При будівництві буде задіяно тисячі працівників, але це будуть спеціалізовані підрядні організації, а місцеве населення використають тільки для підсобних робіт, як, скажімо, це було при ремонті шосейного мосту через Дністер біля с. Звенячин. Ще отримає прибуток власник кар’єрів у районі від продажу породи для будівництва і бетонні заводи. Для перевезень можуть найматись на роботу власники авто. А під час експлуатації ГЕС, як вказано у презентації “…передбачається управління каскаду ГЕС з єдиного центру управління при відсутності обслуговуючого персоналу на кожній ГЕС”.
Соціальна сфера планується у кожному проекті, але це разова дія тільки у місцях будови греблі, а не всього водоймища і то, якщо голова сільської ради чогось доб’ється. Ми вже бачимо наскільки “покращились” умови життя мешканців прибережних сіл обох берегів Дністра в межах водоймища Дністровської ГЕС від Рухотина до Новодністровська після побудови ГЕС.
Будуть побудовані під’їзні шляхи для будівництва гребель і переїзди через Дністер по греблі з Бабина на Зелений Гай і з Брідка на Синьків. Де гарантія, що власник ГЕС з часом не встановить плату за перехід чи не заборонить перехід, як це зробили власники Більче – Золотецької та Касперівської ГЕС на р. Серет.
Планується стрімкий розвиток рекреації на водоймищах. Появиться катання на моточовнах, водних велосипедах і парусниках в межах відстійника до періоду його повного заболочення. Зникне традиційно розвинутий вид туризму – сплави по Дністру, який використовує течію Дністра. Повністю зникне зелений туризм, який все більше розвивається у прибережних селах. Ніхто не приїде до Дністра на відпочинок з купанням у холодній воді температурою 10…15 градусів. Купання у відстійниках з намулом на дні і теплою водою тільки під верхом також не привабить відпочивальників.
Схили долини Дністра у чотирьох областях захищені створенням національних та регіональних природних парків і тільки у Заставнівському районі береги юридично не захищені від приватного захоплення. Це віддзеркалює ставленнядеяких посадовців до природи і в питанні побудови ГЕС. Тернопільська і Івано Франківська області на основі екологічного висновку Інституту екології Карпат НАН України прийняли рішення про заборону будівництва гребель, а депутати Заставнівської райради –рішення « Про Меморандумміж Публічним акціонерним товариством «Укгілроенерго» та Заставнівською районною радою».Вкрай необхідно керівникам району взятися за створення регіонального ландшафтного парку на схилах долини Дністра та впадаючих струмках, що було б яскравим пикладом того,що керівникидійсно дбають за народ, за довкілля, за майбутнє наших дітей.
Як при проведенні геолого-розвідувальних робіт так і при будівництві буде порушена цілісність багатьох заказників на березі долини Дністра по обидва береги. При будівництві ГЕС в районі с. Вимушів орнітологічний заказник "Дністровський", де гніздується Вимушівська колонія чаплі сірої повністю буде знищений. Втратять свою актуальність іхтіологічні заказники “Репужинські острови”, “Василівська вирва” та “Митківський іхтіологічний заказник”. Порушується режим охорони Дністровського каньйону в Національних природних парках “Дністровський каньйон”, “Хотинський” та “Галицький”, у Регіональному ландшафтному парку ”Дністровський”.
Будівництво ГЕСів порушує закон про Природно заповідний фонд України. При проведенні дороги на Буковель прийшлось оминати територію заказника, щоби не порушити закон України про ПЗФ.
Збереження Дністровського каньйону, який у 2008 році всенародним голосуванням віднесено до семи природних чудес України, це питання світового рівня, а не районних чи сільських рад, рішеннями яких деякі ділки хочуть нажитися на Дністрі. Плани будівництва активно лобіюються державними органами. Проводиться агітаційна робота з місцевими радами переконуючи в економічній доцільності побудови ГЕС на Дністрі.
Остаточне рішення цього питання залежить від місцевих громад, бо ми тут живемо і без нашої згоди ніхто не може що небуть творити на нашім “подвір’ї ”. Не можна піддаватись на неправдиві обіцянки і тимчасові подачки.
Петро Площанський, науковий співробітник національного природного парку «Дністровський каньйон», житель смт. Кострижівка
Джерело: zastavna.bukoda.gov.ua
