Буковинські гіперлокальні медіа – на третій позиції в Україні за рівнем гендерної чутливості: результати квітневого моніторингу

 

Вірус нічого не знає про демократію і

свободу, рівність, братерство… (Олег Покальчук)*

Контент медіа у реаліях пандемії, звісно, зазнав змін, передусім тематичних. Різко збільшилася кількість публікацій про медицину/охорону здоров’я. Водночас тривожну тему частково збалансувала передвеликодня, а вітальний аспект потіснив суспільно важливі публікації.

Чи вплинув вірус, який «нічого не знає про рівність», на гендерну чутливість медіа? Як виглядає гендерна рівність на сторінках/у стрічках новин гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Чернівецької області?

Упродовж 11-17 квітня 2020 р. – у межах всеукраїнського моніторингу – проведено аналіз публікацій 10 видань Чернівецької області: 5 районних газет - «Вижницькі обрії» (м.Вижниця), «Вільне життя» (м.Кіцмань), «Голос краю» (м.Заставна), «Слово правди» (м.Новоселиця», «Хотинські вісті (м.Хотин) та 5 інтернет-видань -  «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал» та «Сторожинець.info».

Опрацьовано194 публікації: 80 у друкованих та 114 в інтернет-виданнях за критеріями:1) представленості жінок/чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують) та як героїнь/героїв; 2) застосування фемінітивів; 3) наявності стереотипів та сексизмів у журналістських матеріалах; 4) наявності тематичних публікацій.

Із COVID-19 пов’язано більше третини матеріалів – 36% (38% в інтернет-виданнях, 32% у друкованих).Вони висвітлюють рішення та дії влади щодо забезпечення медичних закладів та карантинних заходів, роботу лікарень, кількість захворювань та стан пацієнтів, участь благодійників у придбанні засобів захисту для медиків та населення. Половина т.зв. «коронавірусних» матеріалів безпосередньо стосуються медицини.

У друкованих виданнях жінки і чоловіки порівну коментували питання, пов’язані з коронавірусом. Онлайн-медіа подавали інформацію з експертною думкою чоловіків.

 

 

Загалом квітневий гендерний  моніторинг показав незначні зміни проти попереднього, лютневого, щодо загальної представленості жінок у журналістських матеріалах: 35 % (лютий – 38%) та згадування як героїнь: 37% (лютий – 36%).  Однак до експертної думки жінок ЗМІ звернулись на чверть рідше - 30, 5% (у лютому 40%). Хоча у газетах на коментарі жінок припадає 42% (лютий – 45%), картину«зіпсували» інтернет-видання, де думка жінок склала  п’яту частину (20% проти 35% у лютому).

Докладніше про гендерну чутливість чернівецьких гіперлокальних медіа.

Друковані ЗМІ

Представленість жінок у суспільно важливому контенті районних газет 38,5% . Експертна думка врахована на42%,героїнями публікацій стали у третині випадків, або 35%.

Жінки переважають у темах бізнесу, освіти–100%. Майже половина експерток і більшість героїнь – у матеріалах, віднесених в умовну рубрику «інше» (життєві історії про жіночі долі, рубрики «Цей день в історії» та «Прилітали лелеки» з іменами щасливих матусь, рецепти великодніх смаколиків від гарних господинь тощо).

Паритет жінок і чоловіків спостерігаємо у темах війни/армії та соціального захисту. Трохи не «дотягнули»до балансу у темі культурі/релігії –47% експерток і 46% героїнь.

Чоловіки лідирують у матеріалах газет про охорону здоров’я,діяльності органів влади, передусім місцевої, екології, волонтерства/благодійності та криміналу. Зауважимо, що високу питому вагу чоловіків у темі влади/політики дала публікація у 4-х газетах звернення депутатів обласної ради до громадян у зв’язку з карантинними заходами та небезпекою інфікування. 

Участь жінок у публікаціях газет як експерток та героїнь ілюструє діаграма.

 

Відносний гендерний баланс (жінки/чоловіки) простежується у матеріалах газети «Вільне життя, однак жінки тут є переважно експертками (80%), а чоловіки – героями (85%). На жаль, «зігнорували»фемінітиви (лютий - 40%). Найбільш гендерно збалансованим можна вважати у квітні «Слово правди»: порівну експерток та експертів і трохи менше героїнь.

 

Найактивніше застосовують фемінітиви, як бачимо, редакції видань «Голос краю», «Хотинські вісті», значна кількість – і в матеріалах газети «Слово правди». Лютнева лідерка – газета «Вижницькі обрії» – перемістилась на четверту позицію, водночас дала єдиний приклад підпису під газетою у жіночому роді – редакторка (директорка).

З огляду на ці дані,найбільш гендерночутливим друкованим виданням у квітні став «Голос краю», другі –  «Хотинські вісті», на третій позиції – «Слово правди».

 

Інтернет-видання надають суттєвішу перевагу чоловікам:як експертам, так і героям: 69 %. Жінки були експерткамиу 15%, а героїнями – у 43% випадків.

Експертки:100% – в освіті та соціальному захисті, 33% – у волонтерстві,18% - медицині/охороні здоров’я,13% – екології. Не звертались до думки жінок у  новинах на теми політики, економіки, культури/релігії та ін.

Героїні. Частота згадок про жінок розподіляється за темами так:100% – в освіті, 59% – екології, 45% медицині, 40% – соціальній політиці, 33%–в економіці, 17% – криміналі. Зовсім нема у культурі/ релігії, владі, волонтерстві/благодійності. – 0% .

За рівнем дотримання гендернго балансу гіперлокальні інтернет-медіа можна розташувати у такій послідовності:«Сторожинець.info» (53%),  «Новоселиччина»(38,5%),  «Північно-Бесарабський портал» (33%),  «Глибока.info» (23%). На порталі «Заставна сьогодні» у моніторинговий тиждень згадок про жінок не зауважено.

Застосування фемінітивів інтернет-виданнями у квітні показує тенденцію до зростання,  особливо з огляду на те, що редагують сайти самі чоловіки: 31/13, або 70% (проти 29% у лютому). Першість за вживанням фемінітивів – у редакції видання «Глибока.info» – 100% (лютий - 29%). На другій позиції  «Сторожинець.info» –77%, на третій - «Новоселиччина» з 67% (по 0% у лютому). Тримає баланс «Північно-Бесарабський портал»- 50% (50%).

 

З огляду на усі показники моніторингу, інтернет-видання «Сторожинець.info» можна назвати майже ідеально гендерночутливим: 50/50 експерток та експертів, 56/44 героїнь та героїв, 77% фемінітивів. Загальний показник – 61%, ідеальний - 66,7%. Майже - бо цілком ідеально, якби порівну було експерток/експертів, героїв/героїнь +100% фемінітивів.

 

Фемінітивів у гіперлокальних буковинських медіа - 65%.

Моніторинг показав, що буковинські журналістки та журналісти все частіше послуговуються фемінітивами в назвах посад/зайнятості жінок.Лікарка, директорка, завідувачка, пацієнтка, редакторка, освітянка, очільниця стали звичними - як писанкарка, газдиня, господиня, майстриня, учениця… Водночас зустрічаємо щодо експерток/героїнь імаскулінітиви – фахівець, слухач, астропсихолог, начальник, директор, організатор, учасник.

 

 

Політику конкретних редакцій було схарактеризовано вище. Подана діаграма ілюструє загальну картину застосування фемінітивів: інтернет-видання – 70%(лютневий моніторинг фіксував ставлення до фемінітивів з точністю до навпаки (29%), друковані – 60% (не суттєво, але менше на 6% проти лютого).

Стереотипів та сексизміву гіперлокальних медіа Буковини не зафіксовано.

До тематичних можна віднести два матеріали: «Торгівля людьми: це може трапитися з кожним!»  - газета «Слово правди» (17.04)  та «Куди звертатися, якщо потерпаєте від домашнього насильства?» - «Північно-Бесарабський портал» (14.04.20).

Кілька спостережень щодо особливостей моніторингового тижня.

У зв’язку з пандемією коронавірусу:значно більше публікацій щодо охорони здоров’я. Відтак згадок про людей у темі утричі більше (67) порівняно з попереднім моніторингом лютого(24). Причому, фактично уся медична тематика (61) стосується Covid-19.

Контент друкованих видань позначений також передвеликоднім настроєм:  великодні привітання зайняли значну частину газетної площі, урізавши місце  суспільно важливих матеріалів; люди не тільки лікували, хворіли, допомагали, керували, а й розписували писанки та міркували про духовне

Через життя на карантині газети виходили у дещо скороченому форматі, зовсім не були представлені теми спорту та розваг/дозвілля.

Відповідно до результатів моніторингу гіперлокальні медіа Буковини опинилися на третій сходинці серед інших медіа Украни - з Індексом гендерної чутливості 45%.

Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Тетяна Смолдирєва експертка з моніторингу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

*Соціальний психолог, публіцист Олег Покальчук в інтерв’ю Укрінформу  («Для України будь-які сценарії після коронавірусу будуть позитивними», 22.04.20*)

 



Ви не можете коментувати. Зареєструйтесь

Top