ЛИСТ ЖИТЕЛІВ ГУРТОЖИТКУ ДО ЗАСТАВНІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Депутатам пропонувалося перетворити наш малосімейний гуртожитоку соціальний, проживати у якому можуть лише соціально незахищені громадяни. Щоб зрозуміти незаконність таких дій, потрібно трішки зануритись в історію.
У центрі міста Заставна, на розі вулиць Чорновола та Бажанського, знаходиться чотириповерховий будинок, який містяни здавна називають «готелем» (на фото). У цьому будинку на другому поверсі дійсно колись розміщувався міський готель, який у 2001 році був ліквідований, як збитковий, а його приміщенням, відповідно до рішення Заставнівської міської ради, було надано статус гуртожитку.
У 1985 році будинок побудували, здали в експлуатацію, як гуртожиток, заселили людьми. Його частина і сьогодні функціонує як гуртожиток. Гуртожиток, як і увесь житловий фонд міста Заставни, перебував на балансі і обслуговувався міським комунальним підприємством ВУЖКГ. Жителі нашого міста, які потребували житла, отримували тут кімнати, проживали, одружувалися, народжували дітей і до певного часу навіть не підозрювали, що будинок «живе» подвійним життям.
У 2003 році гуртожиток з невідомих нам причин був переданий на баланс новоствореного малого комунального підприємства «Заставнівський міський ринок» «для обслуговування», а в 2004 році, за клопотанням директора цього ж підприємства І.В.Михайлюка, 15 сесія Заставнівської міської ради 24 скликання прийняла рішення про визнання права власності та видачу свідоцтва про право власності на гуртожиток МКП Заставнівський міський ринок.
Коли наша держава вирішила передати безоплатно у власність громадян квартири та будинки державного житлового фонду, гуртожитки не були включені в перелік об'єктів, які підлягали безоплатній приватизації. Але у 2008 році Верховна Рада України, констатуючи, що держава не може вирішити житлову проблему людей, які проживають у гуртожитках, прийняла Закон України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» №500, який дозволив мешканцям гуртожитків приватизувати займане ними житло. Закон №500 набув чинності з 01.01.2009 року.
Читайте також: ПАСХАЛЬНИЙ ПОДАРУНОК МЕРА ЖИТЕЛЯМ ГУРТОЖИТКУ
Ми, мешканці гуртожитку, були сповнені надії, що, як і 4нші громадяни України, зможемо приватизувати житло та спокійно жити, не боячись за завтрашній день. Але 18.12.2008 року 19 сесія Заставнівської міської ради 5 скликання прийняла рішення про надання нашому будинку статусу «соціальне житло».
Цинізм тієї ситуації полягав у тому, що гуртожитки, які на момент набуття чинності Закону №500, мали статус соціального житла, не підлягали приватизації. Ініціатори цього рішення очевидно сподівались, що воно не стане відомим широкому загалу. Але все таємне зазвичай стає явним. Прокуратурою Заставнівського району рішення від 18.12.2008 року було визнане незаконним, таким, що порушує ст. 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення».
Відповідні пункти рішення від 18.12.2008 року були скасовані, за вимогою прокуратури, 20 сесією у січні 2009 року.
Під час перевірки прокуратурою було також встановлено, що гуртожиток не є гуртожитком, а, відповідно до свідоцтва про право власності, видане МКП «Заставнівський міський ринок», будинок, що на вулиці Чорновола, 2 є «нежитлова будівля, готель», що суперечило рішенню 15 сесії.
Ми, жителі цього будинку, з жахом дізналися, що проживаємо у нежитловому приміщенні (?!) і користуватися житловими правами, як інші громадяни України, не можемо. Достовірної інформації, коли і як відбувалися подібні маніпуляції ми не мали.
У 2009 році ми звернулися до Заставнівської міської ради з проханням відновити в документах статус нашого будинку, як гуртожитку. Була навіть створена комісія з вивчення цього питання, проте на цьому справа зупинилася. Нам, мешканцям будинку, не вірилось, що всі документи загублені, не знайдені тощо. За декілька років ми знайшли копії документів, рішень органів місцевого самоврядування, вивчили самостійно відповідні закони і знову звернулись у 2014 році до Заставнівської міської ради з проханням повернути будинку його законний статус гуртожитку, додавши при цьому копії всіх віднайдених нами документів.
Дякуємо відповідальним депутатам попереднього скликання, які, вивчивши всі документи, прийняли 15 липня 2014 року рішення, яким підтвердили статус нашого будинку як гуртожитку. Ретельно перевіривши подані документи, Реєстраційна служба Заставнівського районного управління юстиції зареєструвала наш будинок як гуртожиток, об'єкт житлової нерухомості.
Але наш спокій був недовгим. Деяким можновладцям із Заставнівської міської ради не до вподоби те, що, після відновлення статусу нашого будинку, як гуртожитку, ми отримали можливість реалізувати гарантоване законом право на приватизацію житла. В умовах суворої секретності, напередодні Страсного тижня на 7 сесії Заставнівської міської ради 22.04.2016 року планувалось затвердити шляхом голосування депутатами міської рада внесення зміни в рішення від 15 липня 2014 року, а саме: підтвердити статус будинку не, як «гуртожиток», а як «соціальний гуртожиток», посилаючись на сумнозвісне, визнане прокуратурою незаконним та скасоване рішення від 18.12.2001 року, про яке ми вже згадували вище.
Сумно те, що, в порушення закону, посадовці Заставнівської міської ради не інформували нас про плани змінити статус будинку, з нами ніхто не радився, навіть не зауважили запросити нас на 7 сесію Заставнівської міської ради. Міський голова на пленарному засіданні 22 квітня 2016 року спочатку навіть не хотів надавати слово представникам від гуртожитку, бо ми «не були запрошені».
Ми щиро вдячні всім справжнім депутатам, які не проголосували за зміни в рішенні і таким чином захистили нас та наші, гарантовані Конституцією України та законами житлові права, чим підтвердили, що служать громаді і простим людям, стоячи на захисті їхніх інтересів, а не працюють на виконання чиїхось забаганок та замовлень. Виходить, що ще не все втрачено в нашій державі. Ще раз велике вам спасибі.
А тим, хто ініціював та підтримав незаконне рішення, хочемо нагадати, що утвердження та забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. А органи місцевого самоврядування та їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Ми, мешканці гуртожитку, сподіваємось, що, нарешті, законність восторжествує і в історії з маніпуляціями нашим будинком буде поставлено крапку. Чи буде далі?..
З повагою, мешканці гуртожитку.
