Відео - «Коли є Бог з нами, то буде й наша Перемога!». Засновники ГО «Щедро» взяли участь у зльоті воєнних волонтерів на Тернопіллі
У єднанні наша сила – такого висновку дійшли волонтери підчас зльоту в м. Збараж, Тернопільської області. Мабуть недарма цей зліт був призначений на 17 травня, коли Україна відзначає День Європи.
Це ніби чергове ствердження того, що мийдемо визначеним проєвропейським шляхом і «петляти» не збираємося. Відкриття зльоту волонтерів відбулося урочисто -- кращі курсанти коледжу підняли Державний прапор України, чорно-малиновий стяг ОУН-УПА, прапор ЗСУ, прапор Євросоюзу, прапори Тернопільської області та м. Збараж під виконання Гімну України.
Зліт воєнних волонтерів ініціював засновник волонтерського руху у Заліщицькому районі, який продовжує свою активну діяльність Михайло Гушоватий. У зустрічівзяли участь волонтери з більшостірайонівТернопільськоїобласті, а такожпредставники з Рівненськоїобласті та засновники ГО «Щедро» Анатолій Дронь та Дмитро Щербанюк із м. Заставна.
Відрадним було і те, що більшість присутніх волонтерівміж собою знайомі й зустрічались, співпрацюючи продовж п’яти років військової агресії, часто приходили один одному на взаємовиручку на Донбасі. Місце зльоту обрали не даремно, адже на базі колишнього місцевого ПТУ, матеріальна база якого збережена, а корпуси можуть вмістити близько 700 учнів, створено ДНЗ «Тернопільський професійний коледж з посиленою військовою та фізичною підготовкою».
Директор коледжу -- учасник бойових днів на Донбасі, підполковник Вадим Ластовицький, з яким присутні волонтери зустрічались на гарячих позиціях АТО (ООС). Директор коротко розповів про очолюваний ним заклад: «В нашому коледжі навчаються діти на базі 8-ми класів — допрофесійна підготовка з одержанням базової середньої освіти та можливістю продовження навчання.
На базі 9-ти класів — термін навчання 3 роки з одержанням повної загальної середньої освіти. Нині у нас навчається 270 дітей, вони здобувають мирні професії, але поряд з тим отримують неабияку військову підготовку та займаються спортом. Все це дає змогу курсантам в майбутньому стати відмінними військовослужбовцями ЗСУ, загартувати тіло і ще більше дух, вступити по пільгах до вищих військових навчальних закладів.
Сьогоднішнє свято волонтерів буде таким собі дуже дієвим уроком патріотизму й мужності для курсантів і вони його, думаю, запам’ятають на все життя. В коледжі один раз на тиждень правиться служба Божа, є невеличка капличка біля центрального входу.
Бо як же жити без любові до Господа нашого?»Кожен із присутніх ділився своїми спогадами, думками, спостереженнями, дарували коледжу й один одному подарунки. Зокрема, директору коледжу заліщицькі волонтери подарували картину із зображенням краєвиду ріки Дністер з надписом «Майбутнім захисникам Вітчизни від жителів Наддністрянського краю».
Від ГО «Щедро» знак народної пошани Орден «Рятівника» отримав начальник Заліщицького РВ Управління ДСНС України у Тернопільській області Андрій Пачва.Обговорючи проблеми своєї роботи, зійшлися в одному – потрібно розраховувати на себе, але допомагати усім своїм. Волонтеризавждиробили і роблятьвеличезну і відповідальну справу – допомагають людям. Тому й не дивно, що сьогодні, як і на початку війни, на першомумісці по довірі в Українізнаходятьсясамеволонтери і дуже приємно, що в Україні на всіхрівняхпідтримуєтьсяцярозумнаініціатива. Бо ж волонтериніколи не проходятьповзчужубіду, не чекають при цьому подяк.
Справжні волонтери попри труднощі та втрату здоров’я, продовжують свою роботу. Присутні представникиволонтерських організацій виступили з презентаціямисвоїхволонтерськихпроектів та відзвітували за свою діяльністьвпродовж двох останніх років. «Військо забезпечує наш спокій. Дякувати маємо активними діями.
У мирних містах і селах тилу ми мусимо очищати від ворожої агентури, їхніх структур, грошей та впливів, щонайменших проявів сепаратизму. Тільки спільними зусиллями - безперервною боротьбою і на фронті, і в тилу - ми переможемо російського окупанта і повернемо свої землі і людей», -- висловив спільне переконання учасників зльоту Дмитро Щербанюк. Михайло Гушоватий із Заліщик пояснив для чого вирішив зібрати всіх волонтерів: «Заліщицькі волонтери ще з часів Майдану та за роки війни співпрацювали з багатьма групами волонтерів Тернопілля, але далеко не зі всіма. Віднедавна ми активно і плідно співпрацюємо із ГО «Щедро».
От ми й вирішили зібрати якщо не всіх волонтерів нашого краю, то більшість з них, познайомитися ближче, поділитися результатами своєї праці за минулі роки та планами на майбутнє й надалі постійно контактувати, координувати свої дії. Ми, здебільшого, між собою знайомі. Наші шляхи пересікалися у Мар’їнці, Красногорівці, Старобільську, Щасті, Слов’янську, Авдіївці, Широкіно… Часом здається, що нам краще знайомі дороги Донбасу ніж Тернопілля, Буковини, Рівненщини».
Поділився своїми враженнями Анатолій Дронь: «Приємно, що така зустріч відбулася. Бо сьогодні тут люди, які щиро вірять у Бога і у перемогу України в боротьбі з окупантами за свою незалежність. І зовсім не важливо, що нам довелося пережити багато екстремальних ситуацій, везучи благодійні вантажі воїнам ЗСУ, вивозячи поранених чи двохсотих із зони бойових дій, не важливо і те, що ми бачили бруд і зраду.
Важливо те, що наша армія, всупереч зловтішанням Кремля, створена. Армія -- боєздатна, сильна і потужна. За це честь і велика вдячність кожному жителю України, і тим, хто проживає за межами країни, але не був осторонь важливої справи відновлення боєздатності ЗСУ. Сьогодні приємно говорити про дружбу та відданість справі».З Борщева та Борщівщини прибули волонтери в особах Світлани Соррентіно та Юрія Дудника, саме він представив велику мапу-вишиванку України.
«Цю мапу, розповідає волонтер, - вишивали всі без виключення області, перелік яких і вказаний внизу зліва на мапі. Навіть дехто із тут присутніх в залі брав участь у вишиванні. В кожному місці, де робилась вишивка, виріб освячувався, він занесений до рекордів України. Мапа була і у Верховній Раді, також за кордоном, і ось незабаром побуває у Ватикані.
Та першими її вишивали народні умільці із Скали Подільської». В актовому залі окрім волонтерів були присутні ще й курсанти коледжу: юнаки і дівчата майже з кожної області України.І вже, за традицією, в той час, як йшли виступи на сцені, волонтери та курсанти на полотнищі Державного прапора України ставили свої автографи та побажання. Прапор стане справжньоє окрасою навчального закладу. Насамкінець -- загальне фото на згадку, щирі слова прощань й найкращі побажання удачі.
