Чорнобиль гіркий полин

 

Чорнобиль - скільки вже минуло часу
Хоч для історії – це дійсно тільки мить

Яка і нині, так тривожить душу нашу
А серце, серце плаче і болить

Перед очима - молоді пожежники-герої
Іде з вогнем запекла боротьба
А смерть невидима,чатує за плечима
Іще хвилина і їх уже нема

У цей же час на площах міст усе спокійно
І радісно крокує дітвора
Усі кричать із 1-ше травнем Україно
Хвала Кремлю, і партії хвала

А хмари чорні застеляють небо
І вже несуть кругом страшну біду
Не треба більше музики,не треба
Пташки вже не співають у гаю

Безмежна прірва і мовчання
Солодкий присмак йоду на губах
Людська байдужість, та страждання
І дикий біль і просто страх

Невидимий убивця скрізь чатує
І косить людство, мов траву
Це мирний атом нас шматує
І сіє, смерть, за похвалу.

Що можем ми, на це сказати
Коли зненацька в двері стукає біда
Чи можем ми не пам’ятати
Свою історію, Тарасові слова

І тих людей що полягли безвинно
Для того щоби ми жили
А час біжить, біжить невпинно
Ми України дочки і сини

Чорнобиль – біль і совість наша
Гіркий полин і каяття
Частина краю, втрачених ілюзій
Перерваний політ життя.

Дрига Олександр

Додати коментар

Поділитись новиною:


Захисний код
Оновити

Top