З чого розпочався релігійний конфлікт в с.Задубрівка? Хто винен - деталі встановлює поліція (відео-версія прихожан ПЦУ)

4-го травня, на спецлінію «102» надійшло повідомлення про те, що біля одного із храмів у селі Задубрівка виник конфлікт між двома церковними громадами.

Детальніше...

«Педагогічна поема» Миколи Черешнюка

Чергову книгу Миколи Черешнюка «Учителем школа стоїть», яка щойно вийшла з друку, свідомо називаю педагогічною поемою (за аналогом Антона Макаренка). Цей твір - життєвий опис не лише біографії знаного на Заставнівщині педагога, вчителя-практика з п’ятдесятилітнім вчительським стажем,  а й критичний аналіз власних пошуків шляхів зростання і вдосконалення педагогічної майстерності автора та його колег. Це історія не лише Кострижівської школи, її учнів і вчителів, а й тих подій, які відбувалися на теренах району, області та держави.
Описуючи події, факти й результати роботи освітньої галузі, автор, який все своє життя віддав справі навчання і виховання дітей, відверто поділився своїми думками про власні здобутки, не менш відверто виклав свої погляди про минуле і сучасне школи, її проблеми і напрямки розвитку, гостро критикуючи недолугі реформи влади та убогість багатьох сучасних освітянських керівників різних рівнів.
В тридцяти шести статтях, своєрідних розділах книги, об’єднаних проблемою шкільного навчально-виховного процесу, автор детально висвітлює власний досвід роботи з учнівським колективом, прийоми і методами вирішення освітніх проблем, кількість яких з часом в педколективах лише зростає.
Варто зазначити, що у своїй книзі Микола Михайлович намагається глибоко вникнути в суть розвитку всіх сторін педагогічної науки та освіти загалом і праці шкільного вчителя зокрема. На всі шкільні проблеми та педагогічну діяльність Микола Михайлович має власну точку зору, яку висловлює на сторінках книги аргументовано і в доступній формі. Ні, він нікому не нав’язує свою думку чи вирішення назрілих освітніх проблем. Йому болить душа за стан справ в освіті, за долю вчителя, тому ділиться своїми ідеями, вказує на негаразди та проблеми, які гальмують розвиток шкільництва в цілому і не дають можливості сучасній талановитій молоді поповнювати ряди вчительства.
Більшість вчителів бачать проблеми, які держава зобов’язана негайно вирішувати, але миряться з такою ситуацією або обговорюють їх у вузькому колі. А Микола Михайлович насмілився говорити про них публічно, залучає до широкого їх обговорення інших колег. Можливо не всі зможуть розділити чи підтримати погляди досвідченого вчителя, але й мовчати про них ніяк не можна.
Вказана книга буде доречним помічником для шкільних вчителів, особливо молодих початківців, які знайдуть багато цінних порад, як використовувати різні методи та форми роботи з учнями в процесі навчання та позакласної роботи, організації індивідуальної роботи з дітьми, застосування нових методик і технологій під час підготовки до уроків, вивчення програмового матеріалу та здійснення різнорівневого контролю за знаннями.
Розмірковуючи про сучасну галузь освіти, заслужений вчитель України, вчитель-методист, відмінник освіти України, автор багатьох книг про історію рідного краю, Микола Черешнюк негативно оцінює непродумані рішення з реформування галузі й недолугі дії керівників низової ланки. Він песимістично реагує на розвиток шкільництва в умовах ОТГ, рішуче осуджує некваліфіковане репетиторство і хабарництво в освіті та парадокси освітянських реформ. Його дуже засмучує сумна доля вчителів-пенсіонерів, які за багаторічну жертовну працю отримують мізерну пенсію, й обурюють дії влади, яка замість підтримки таких людей намагається несправедливими законами їх звільнити з роботи.
Це видання по праву заслуговує на увагу не лише вчителів, але й батьків, які турбуються про освітній рівень своєї дитини. Роздуми досвідченого вчителя можуть стати мудрим порадником для управлінських дій профільного департаменту, керівникам органів виконавчої і законодавчої влади. Його поради, побажання та рекомендації – дороговказ сучасникам і прийдешнім поколінням освітян.
Хочу зазначити, що за свою багаторічну педагогічну діяльність мені не зустрічалася книга, в якій би вчителі району чи області так відкрито й глибоко аналізували проблеми освіти та переймалися становищем рядового вчителя. Він закликає владу приділити, накінець, увагу освіті, школі, і, в першу чергу, вчителям, бо насправді «Учителем школа стоїть». Ні, я не ідеалізую методи, погляди, ідеї автора, бо, як кажуть, скільки людей, стільки й думок. І щоб автор не залишився наодинці із своїми висновками - радив би прочитати цю книгу педагогам, працівникам освіти, батькам, зацікавленим людям, а потім робити власні висновки. 
Сучасну школу потрібно змінювати, тому давайте будемо це робити гуртом, висловлюючи власні ідеї та пропозиції. Автор книги «Учителем школа стоїть» Микола Черешнюк свій крок зробив…
 

Продуктовий магазин «Бульвар», що знаходиться у м.Заставна, на постійну роботу запрошує продавців-консультантів!

Продуктовий магазин «Бульвар», що знаходиться у м.Заставна, на постійну роботу запрошує продавців-консультантів!

Детальніше...

ВІКНЯНСЬКА ОТГ ЖИВЕ Й РОЗВИВАЄТЬСЯ НА ЗАЗДРІСТЬ ДЕЯКИМ ЗМІ - відео 3 частини

Останнім часом Вікнянська ОТГ Заставнівського району все частіше стає об’єктом обговорення у засобах масової інформації. Чим зумовлена така пильна увага до небагаточисельної буковинської громади? Причин, на нашу думку, немало.

Детальніше...

ФОТО - БУДІВНИЦТВО ШКОЛИ У с.Г.ШЕРІВЦІ ВИХОДИТЬ НА ФІНІШНУ ПРЯМУ

2 травня, відгукнувшись на запрошення голови Заставнівської районної державної адміністрації Дмитра Козарійчука у с. Горішні Шерівці побували народні депутати Валерій Божик та Максим Павлюк. 

Детальніше...

У Заставнівському волонтерському центрі «Янголятко» - приміряли перший пошитий багаторазовий костюм (фото)

Волонтерська організація «Янголятко», яка була створена за ініціативи п'яти Заставнівських родин: Олександра та Антоніни Дубовиченко, Ігора та Валентини Сивирин, Олесандра Панзиги та Ольги Шендеровської, Тетяни Хлистун та Олександра Костюка, Надії та Василя Остапченків нині поповнилася Сергієм Статуєвим та Іваном Дідухом.

Детальніше...

Відео - Працівники Швидкої допомоги міста Заставна підтримали всеукраїнську медичну акцію "Сирена"

 1 травня лікарі України вийшли на протест через відсутність надбавок, зокрема й тим, хто працює з хворими на коронавірусну інфекцію.

Детальніше...

У Заставні відкрився новий продуктовий магазин з доволі низькими цінами (фото)

В час коли практично в кожному продуктовому магазині ми помічаємо як ціни на продукти буквально "збивають з ніг", в місті Заставна по вулиці Незалежності 126 відкрився новий магазин ZEFIR мережі "Мальва" в якому щиро та привітно господарює Дмитро Левицький.

Детальніше...

Буковинські гіперлокальні медіа – на третій позиції в Україні за рівнем гендерної чутливості: результати квітневого моніторингу

Вірус нічого не знає про демократію і

свободу, рівність, братерство… (Олег Покальчук)*

Контент медіа у реаліях пандемії, звісно, зазнав змін, передусім тематичних. Різко збільшилася кількість публікацій про медицину/охорону здоров’я. Водночас тривожну тему частково збалансувала передвеликодня, а вітальний аспект потіснив суспільно важливі публікації.

Чи вплинув вірус, який «нічого не знає про рівність», на гендерну чутливість медіа? Як виглядає гендерна рівність на сторінках/у стрічках новин гіперлокальних друкованих та інтернет-видань Чернівецької області?

Упродовж 11-17 квітня 2020 р. – у межах всеукраїнського моніторингу – проведено аналіз публікацій 10 видань Чернівецької області: 5 районних газет - «Вижницькі обрії» (м.Вижниця), «Вільне життя» (м.Кіцмань), «Голос краю» (м.Заставна), «Слово правди» (м.Новоселиця», «Хотинські вісті (м.Хотин) та 5 інтернет-видань -  «Глибока.info», «Заставна сьогодні», «Новоселиччина», «Північно-Бесарабський портал» та «Сторожинець.info».

Опрацьовано194 публікації: 80 у друкованих та 114 в інтернет-виданнях за критеріями:1) представленості жінок/чоловіків як експерток/експертів (тих, хто коментує, чию думку цитують) та як героїнь/героїв; 2) застосування фемінітивів; 3) наявності стереотипів та сексизмів у журналістських матеріалах; 4) наявності тематичних публікацій.

Із COVID-19 пов’язано більше третини матеріалів – 36% (38% в інтернет-виданнях, 32% у друкованих).Вони висвітлюють рішення та дії влади щодо забезпечення медичних закладів та карантинних заходів, роботу лікарень, кількість захворювань та стан пацієнтів, участь благодійників у придбанні засобів захисту для медиків та населення. Половина т.зв. «коронавірусних» матеріалів безпосередньо стосуються медицини.

У друкованих виданнях жінки і чоловіки порівну коментували питання, пов’язані з коронавірусом. Онлайн-медіа подавали інформацію з експертною думкою чоловіків.

 

 

Загалом квітневий гендерний  моніторинг показав незначні зміни проти попереднього, лютневого, щодо загальної представленості жінок у журналістських матеріалах: 35 % (лютий – 38%) та згадування як героїнь: 37% (лютий – 36%).  Однак до експертної думки жінок ЗМІ звернулись на чверть рідше - 30, 5% (у лютому 40%). Хоча у газетах на коментарі жінок припадає 42% (лютий – 45%), картину«зіпсували» інтернет-видання, де думка жінок склала  п’яту частину (20% проти 35% у лютому).

Докладніше про гендерну чутливість чернівецьких гіперлокальних медіа.

Друковані ЗМІ

Представленість жінок у суспільно важливому контенті районних газет 38,5% . Експертна думка врахована на42%,героїнями публікацій стали у третині випадків, або 35%.

Жінки переважають у темах бізнесу, освіти–100%. Майже половина експерток і більшість героїнь – у матеріалах, віднесених в умовну рубрику «інше» (життєві історії про жіночі долі, рубрики «Цей день в історії» та «Прилітали лелеки» з іменами щасливих матусь, рецепти великодніх смаколиків від гарних господинь тощо).

Паритет жінок і чоловіків спостерігаємо у темах війни/армії та соціального захисту. Трохи не «дотягнули»до балансу у темі культурі/релігії –47% експерток і 46% героїнь.

Чоловіки лідирують у матеріалах газет про охорону здоров’я,діяльності органів влади, передусім місцевої, екології, волонтерства/благодійності та криміналу. Зауважимо, що високу питому вагу чоловіків у темі влади/політики дала публікація у 4-х газетах звернення депутатів обласної ради до громадян у зв’язку з карантинними заходами та небезпекою інфікування. 

Участь жінок у публікаціях газет як експерток та героїнь ілюструє діаграма.

 

Відносний гендерний баланс (жінки/чоловіки) простежується у матеріалах газети «Вільне життя, однак жінки тут є переважно експертками (80%), а чоловіки – героями (85%). На жаль, «зігнорували»фемінітиви (лютий - 40%). Найбільш гендерно збалансованим можна вважати у квітні «Слово правди»: порівну експерток та експертів і трохи менше героїнь.

 

Найактивніше застосовують фемінітиви, як бачимо, редакції видань «Голос краю», «Хотинські вісті», значна кількість – і в матеріалах газети «Слово правди». Лютнева лідерка – газета «Вижницькі обрії» – перемістилась на четверту позицію, водночас дала єдиний приклад підпису під газетою у жіночому роді – редакторка (директорка).

З огляду на ці дані,найбільш гендерночутливим друкованим виданням у квітні став «Голос краю», другі –  «Хотинські вісті», на третій позиції – «Слово правди».

 

Інтернет-видання надають суттєвішу перевагу чоловікам:як експертам, так і героям: 69 %. Жінки були експерткамиу 15%, а героїнями – у 43% випадків.

Експертки:100% – в освіті та соціальному захисті, 33% – у волонтерстві,18% - медицині/охороні здоров’я,13% – екології. Не звертались до думки жінок у  новинах на теми політики, економіки, культури/релігії та ін.

Героїні. Частота згадок про жінок розподіляється за темами так:100% – в освіті, 59% – екології, 45% медицині, 40% – соціальній політиці, 33%–в економіці, 17% – криміналі. Зовсім нема у культурі/ релігії, владі, волонтерстві/благодійності. – 0% .

За рівнем дотримання гендернго балансу гіперлокальні інтернет-медіа можна розташувати у такій послідовності:«Сторожинець.info» (53%),  «Новоселиччина»(38,5%),  «Північно-Бесарабський портал» (33%),  «Глибока.info» (23%). На порталі «Заставна сьогодні» у моніторинговий тиждень згадок про жінок не зауважено.

Застосування фемінітивів інтернет-виданнями у квітні показує тенденцію до зростання,  особливо з огляду на те, що редагують сайти самі чоловіки: 31/13, або 70% (проти 29% у лютому). Першість за вживанням фемінітивів – у редакції видання «Глибока.info» – 100% (лютий - 29%). На другій позиції  «Сторожинець.info» –77%, на третій - «Новоселиччина» з 67% (по 0% у лютому). Тримає баланс «Північно-Бесарабський портал»- 50% (50%).

 

З огляду на усі показники моніторингу, інтернет-видання «Сторожинець.info» можна назвати майже ідеально гендерночутливим: 50/50 експерток та експертів, 56/44 героїнь та героїв, 77% фемінітивів. Загальний показник – 61%, ідеальний - 66,7%. Майже - бо цілком ідеально, якби порівну було експерток/експертів, героїв/героїнь +100% фемінітивів.

 

Фемінітивів у гіперлокальних буковинських медіа - 65%.

Моніторинг показав, що буковинські журналістки та журналісти все частіше послуговуються фемінітивами в назвах посад/зайнятості жінок.Лікарка, директорка, завідувачка, пацієнтка, редакторка, освітянка, очільниця стали звичними - як писанкарка, газдиня, господиня, майстриня, учениця… Водночас зустрічаємо щодо експерток/героїнь імаскулінітиви – фахівець, слухач, астропсихолог, начальник, директор, організатор, учасник.

 

 

Політику конкретних редакцій було схарактеризовано вище. Подана діаграма ілюструє загальну картину застосування фемінітивів: інтернет-видання – 70%(лютневий моніторинг фіксував ставлення до фемінітивів з точністю до навпаки (29%), друковані – 60% (не суттєво, але менше на 6% проти лютого).

Стереотипів та сексизміву гіперлокальних медіа Буковини не зафіксовано.

До тематичних можна віднести два матеріали: «Торгівля людьми: це може трапитися з кожним!»  - газета «Слово правди» (17.04)  та «Куди звертатися, якщо потерпаєте від домашнього насильства?» - «Північно-Бесарабський портал» (14.04.20).

Кілька спостережень щодо особливостей моніторингового тижня.

У зв’язку з пандемією коронавірусу:значно більше публікацій щодо охорони здоров’я. Відтак згадок про людей у темі утричі більше (67) порівняно з попереднім моніторингом лютого(24). Причому, фактично уся медична тематика (61) стосується Covid-19.

Контент друкованих видань позначений також передвеликоднім настроєм:  великодні привітання зайняли значну частину газетної площі, урізавши місце  суспільно важливих матеріалів; люди не тільки лікували, хворіли, допомагали, керували, а й розписували писанки та міркували про духовне

Через життя на карантині газети виходили у дещо скороченому форматі, зовсім не були представлені теми спорту та розваг/дозвілля.

Відповідно до результатів моніторингу гіперлокальні медіа Буковини опинилися на третій сходинці серед інших медіа Украни - з Індексом гендерної чутливості 45%.

Ознайомитися із загальними даними моніторингу гіперлокальних медіа 24 областей України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Тетяна Смолдирєва експертка з моніторингу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів гіперлокальних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

*Соціальний психолог, публіцист Олег Покальчук в інтерв’ю Укрінформу  («Для України будь-які сценарії після коронавірусу будуть позитивними», 22.04.20*)

 

Top